А за вікном сніжить. А за вікном зима.
Малює грудень білим викрутаси
на шибках постарілого вікна.
І спить весна, під ковдрою, тим часом.
А віхола на срібних ковзанах
танцює вальс між сонними хатами.
І варить вариво в чугунних казанах
старенький гном на свято. Десь світами
розбіглись, як зайцì, казки дитячі.
І всі дивà, чомусь, повиростали…
І очі до чудес, чогось, незрячі.
Літà дорослі віру в казку вкрали.
А вона є. Під гìлками ялини
шкребеться тихо, блимає вогнями.
Її врятує посмішка дитини,
І щирий сміх, і щастя поміж нами.
Людмила Галінська
Грудень 2022 р.