Тут серпня залишилося нічого…
І осінь тихо стукає в вікно.
А літо вже збирається в дорогу,
На жаль, не зупинити нам його.
Не зупинити і не наздогнати,
Іде від нас, щоб згодом знов прийти.
Тебе ми, літо, будемо чекати…
Дай Боже, нам зустрітись без війни!
А осінь вже несе нам прохолоду —
Ранкову свіжість, довші вечори.
Зустрінемо її чарівну вроду,
Її казкові різнобарвні кольори…
/інет/