Зовсім поруч із нами розташовано чарівне містечко Вишневе, куди ми з дружиною часто ходимо за покупками чи просто на прогулянку. А ще там є гарні кафешки, де можна випити смачної кави.
Між нами та Вишневим, десь на півдорозі, якраз поруч із центральною парковою зоною міста, знаходиться невеличке затишне озерце з густим очеретом біля берега. Навколо озера обладнані зручні місці для відпочинку — лавочки, столики із стаціонарними мангалами, дитячі майданчики. Коли гарна погода, то біля озера зазвичай досить багато людей, які чи просто неквапливо прогулюються чи роблять шашлики, чи сидять на березі озера з вудками та навіть начебто щось ловлять.
Однією з улюблених розваг батьків із дітьми було також годування диких качок, яких тут жило досить багато, не менше двох десятків. На березі озера є навіть окреме місце — велика прогалина в очереті, де це можна зручно робити. Качки добре знали це місце, вони навіть часто вже чекали когось із свіжим білим хлібом, який їм подобався більш за все, повільно плаваючи там біля берега.
Качки жили тут цілий рік, зазвичай, вони залишалися на озері і взимку, адже зараз зими досить теплі, поверхня води повністю не замерзала, а ще тебе й постійно годують, то чому б і ні. І було воно так багато років…
Але на початку цього літа кацапи влаштували нам чергову “веселу” ніч… у Вишневому теж. Було дуже гучно…
А наступного дня, коли я прийшов до озера, то вперше їх не побачив… жодної. Вони всі зникли… Тоді я подумав, що вони, мабуть, вирішили на деякий час перебратися в якесь інше, більш тихіше місце місце, та скоро повернуться.
Проте відтоді ми з дружиною так їх і не бачили. Кожного разу, коли я підходив до озера, неодмінно уважно роздивлявся всю його поверхню, всі кущики, вдивлявся в очерет — може побачу, може вони повернулися… Але ні, їх не було. Виникало відчуття, що тут не вистачає чогось дуже важливого, що ця чудова картина природи втратила свої найяскравіші кольори. І ставало якось сумно…
А сьогодні… вони зʼявилися! Ганяють по озеру веселою зграйкою, їх десь с десяток. А на місці їх звичайного годування вже нема де стати, воно вщерть заповнено дітлахами зі шматочками батона у ручках…
На радість всім вони повернулися… А може їм щось відомо? Хто зна…