Давай втечемо од дощів
В малу хатину в диких хащах,
Де вогник блимає в вікні
І кіт рудий сопе, ледащо…
Там тихо, ніби ні душі,
Лиш павучки плетуть тенета,
А поруч мріє про плоди
Стара пошарпана ранета…
В порозі листя править баль —
То шарудить, то крутить фіґлі,
Дарують милі горобці
З шипшини ягоди достиглі.
В хатині пахне звіробій,
Чебрець, полин та дика м’ята,
Там скатертина на столі
Гачками плетена, картата…
І кухлики тримають стрій
З чарівним варивом од болю,
А дядько Жовтень — ворожбит,
Нам наворожить кращу долю.
Там коцик є. І сто казок
Чекають нас уже пів літа…
Давай втечемо од дощів
В оту хатину, на край світу…
Людмила Галінська
Жовтень 2024 р.