Це місто Пула, Хорватія, 16 років тому. Ми тоді були там на відпочинку з дружиною та парою наших друзів.
Пула — чудове стародавнє місто, засноване ще римлянами. Але відпочинок в ньому мав один суттєвий недолік — було надто багато лаптєногих. Можу сказати, що ще тоді, у 2007 році, вони відносилися до нас майже як зараз, ну і ми, чого приховувати, вже теж.
Саме 24 серпня, в наш День незалежності ми всі спеціально відповідно одягнулися та вийшли у місто. Наша невелика компанія з гордістю йшла містом, ми заходили у місцеві кафешки та відмічали наше Свято. Краєм вуха скрізь чули теж саме: “Вон, пасматрі, хахли, хахли!” та ще додавали якесь образливе словесне сміття. А коли хтось з них заперечував: “Да нєт, єто швєди”, я спеціально повертався до них грудьми, де на моїй жовто-блакитній майці було все написано, після чого вже із великим задоволенням чув злісний скрегіт свинячих зубів.
Але ми не звертали на це ніякої уваги, бо було дуже приємно чути злобне шипіння цих потвор. Все це ще тоді говорило лише про одне — ми не є “адіннарод” і ніколи ним не були. І це було неймовірно приємно.
Я тоді, 16 років тому, перебуваючи за кордоном, мабуть вперше відчув величезне почуття гордості від того, що є українецем, а не тим болотним бидлом, що було навкруги.
З Днем незалежності України, друзі!
24 серпня 2023 р.