Діагноз: комерційний зоб
(оновлена версія публікації “Поради пацієнту”, 2021 р)
Матящук С.І.
Діагноз: комерційний зоб
(оновлена версія публікації “Поради пацієнту”, 2021 р)
«Навіть змах крила метелика може викликати цунамі на іншому кінці світу»
/«Ефект метелика», Джеймс Сваллоу/
Частина 1. Могутня сила маленького чарівного метелика
Щитоподібна залоза — маленький, але, в той же час, дивовижний, воістину казковий орган — один із найпотужніших і самодостатніх у нашому організмі. Від нормального стану цього чарівного «метелика» багато в чому залежить правильна робота практично всіх органів і систем. Щитоподібна залоза — життєво важливий орган, вона виробляє гормони, без яких люди не живуть, вони забезпечують рівень усього обміну речовин, є, таким чином, свого роду «електростанцією», яка дає «напругу в мережу», і вона повинна бути нормальною — не більше і не менше.
При підвищенні цієї «напруги», тобто при надмірному виробленні гормонів щитоподібної залози, виникає стан, що називається гіпертиреоз (тиреотоксикоз). В організмі реально палає «пожежа», все «горить», і без термінового лікування це досить швидко виводить з ладу, викликаючи незворотні зміни, практично всі життєво важливі органи, і насамперед — серцево-судинну та нервову системи.
Навпаки, при зниженні «напруги в мережі», коли вироблення гормонів зменшується, все починає поступово «відключатися» — виникає стан, що називається гіпотиреоз. Цей синдром, тобто сукупність симптомів або окремих клінічних проявів, може мати індивідуальний набір у кожного пацієнта. Але найчастіше він виражається у значній втраті працездатності, слабкості, сонливості, набряках; бувають випадіння волосся, порушення менструального циклу та багато інших проявів, які без адекватного лікування можуть прогресувати і, зрештою, стати несумісними з життям.
Як бачите, всі прояви порушення функції залози — гіпер- та гіпотиреозу — досить далекі від області шиї. Можу сказати, що у своїй клінічній практиці досить часто маю справу із ситуаціями, коли пацієнти до встановлення точної причини своїх проблем — захворювання щитоподібної залози, бувають у різних фахівців, найчастіше без будь-якого ефекту від призначеного лікування, поки хтось із них не порадить обстежити щитоподібну залозу.
Тут слід додати, що й найсерйозніші захворювання, такі як злоякісні пухлини щитоподібної залози, до певного часу також «сидять дуже тихо», ніяк себе не проявляючи. У більшості випадків, ще на ранніх етапах, вони виявляються випадково при ультразвуковому дослідженні. А вже на більш пізніх стадіях прогресуючого захворювання звернутися до лікаря пацієнтів змушують помітні щільні утворення в області шиї, що виникли досить швидко, без будь-яких видимих причин — коли злоякісна пухлина вже починає метастазувати в регіонарні шийні лімфовузли.
Тому, друзі, якщо ви ніколи не робили ультразвукове дослідження (УЗД) щитоподібної залози або це було дуже давно, наполегливо рекомендую його все ж таки пройти, оскільки всяке може бути.
Що може УЗД щитоподібної залози
Сьогодні УЗД є основним методом діагностики захворювань щитоподібної залози, колосальний потенціал якого дозволяє встановити точний діагноз у переважній більшості випадків.
Разом з тим, ультразвукове дослідження є переважно суб’єктивним методом діагностики, оскільки «дивиться» не апарат, трактує дані та ставить діагноз не апарат, яким би «екстракласним» він не був і які б «особливі» функції не мав — це всього лише інструмент, і не більше.
Безумовно, ультразвуковий апарат повинен мати необхідні базові характеристики та функції, які дозволяють проводити дослідження відповідно до критеріїв якості. Сучасний стандарт — це наявність датчика для дослідження поверхневих структур частотою не менше 7,5 МГц, що забезпечує необхідну роздільну здатність зображення. Також бажаною є наявність системи картування кровотоку (кольоровий допплер), яка дозволяє оцінити кровотік у тканині залози та вузлах, що в деяких випадках дає корисну додаткову діагностичну інформацію.
Всі інші технічні функції, додані в ультразвукові апарати за останні роки — наприклад, об’ємні зображення (3D-4D) або еластографія («цифрова пальпація»), як виявилося на практиці, при захворюваннях щитоподібної залози не надають жодної додаткової корисної діагностичної інформації. Саме тому вони не рекомендуються як рутинні в сучасних Міжнародних клінічних протоколах і не використовуються у провідних світових центрах.
Цілком зрозуміло, що ці технічні елементи придумані розробниками обладнання виключно з метою конкурентної боротьби, щоб хоч чимось виділятися. І, треба сказати, вони виявилися досить затребуваними, оскільки дозволяють проводити певні нові «наукові» дослідження, а головне — справляти сильне враження на необізнаного пацієнта. Мета тут дуже проста — підвищення вартості обстеження. Ці функції мають виключно комерційне значення, є свого роду «підсилювачами смаку» УЗД.
В дійсності, ультразвукове дослідження щитоподібної залози є серйозним лікарським — підкреслюю, саме лікарським дослідженням, при цьому одним із найскладніших у сфері ультразвукової діагностики в цілому. Більшість ультразвукових ознак щитоподібної залози — це дуже «тонкі» візуальні об’єкти, вони унікальні і не повторюються в інших органах. Тут існує безліч різного роду «пасток» та імітацій, а помилкова оцінка хоча б одного елемента може змінити результат дослідження на протилежний. При цьому всі ультразвукові ознаки мають точні значення, як у математиці, оскільки в їх основі лежать конкретні морфологічні структури — як нормальні, так і патологічні, які досвідчений лікар знає.
Таким чином, точність ультразвукового дослідження щитоподібної залози визначається не якимись «особливими» технічними характеристиками ультразвукового апарата, а залежить виключно від знань та практичного досвіду лікаря. Це як знання іноземної мови: якщо знаєш — прочитаєш, не знаєш — хоч усе життя дивись на цю китайську фразу і нічого від цього не зміниться. Ультразвуковий апарат лише дозволяє її отримати та побачити, а значення чи трактування — це тільки знання та досвід лікаря.
谁知道会明白
Тут не допоможе, навіть якщо напис буде об’ємним (3-4D) або ми його «спробуємо» на фізичну щільність за допомогою еластографії. І лише той, хто володіє китайською мовою, одразу скаже: «Хто знає — той зрозуміє».
Частина 2. Як знайти свого лікаря
Друзі, обираючи медичний центр та спеціаліста для консультації з приводу щитоподібної залози, звертайте увагу на наступне.
Як завідувач відділення ультразвукової діагностики та пункційної біопсії, який протягом багатьох років навчав не один десяток спеціалістів УЗД, зокрема свого часу і всіх своїх молодих лікарів, можу з упевненістю сказати: фахівцем найвищого класу в нашій, досить складній області медицини, можна стати лише в спеціалізованому ендокринологічному закладі. Тільки там є повний цикл діагностики та лікування, тобто існує постійний зворотний зв’язок між первинним, остаточним та подальшим дослідженням, такий як: УЗД — пункція — операція — патогістологія — і знову до тебе на УЗД.
Крім цього, звичайно ж, необхідний і досить великий потік пацієнтів. Причому не первинних, коли проводиться звичайний скринінг і виявляється переважно норма, а вже відібраних на попередніх етапах, з різною, зокрема і складною патологією, яких направляють саме з метою уточнення діагнозу та визначення тактики лікування.
В таких центрах лікар обов’язково буде розвиватися і вчитися — як на чужих, так і на своїх помилках, які спочатку будуть неминучими. Але приблизно після 5 років роботи на такому прийомі вони відбуватимуться все рідше і рідше. Коли ж у фахівця за плечима буде 10 років стажу, тобто коли вже можна отримати вищу лікарську категорію, помилки зазвичай стають казуїстикою. Адже всі ми люди, а людям властиво помилятися. При лікарському стажі понад 10 років, як правило, вже формується авторитет та визнання, особливо якщо це підкріплено науковою роботою — участю в конференціях, захистом дисертації, публікаціями статей та монографій.
І ще одне, що вкрай важливо. Свого часу мені дуже в житті пощастило — у мене був справжній Учитель і рідкісної душі Людина, професор Овсій Володимирович Епштейн. Він забрав мене, ще зовсім юного лікаря — мабуть, розгледівши у мені щось цінне. Створив усі умови для мого професійного та наукового зростання, оберігав від усіляких дурниць некомпетентної адміністрації. Він зробив усе можливе, щоб я відбувся як фахівець. Саме так згодом, будучи вже завідувачем, я ставився і до своїх молодих колег. У них обов’язково має бути наставник, який плекає та захищає цей молодий паросток. Думаю, що без такого піклування навряд чи щось вийде. Зараз ці, колись молоді лікарі — найкращі в країні фахівці, і я цим дуже пишаюся.
Таким чином, щоб відбувся класний фахівець у нашій області медицини, потрібні роки, а то й десятиліття наполегливої праці — саме тому тут професіоналів високого класу не так вже й багато. Моя порада: якщо виникла реальна проблема, не полінуйтеся — поцікавтеся, розпитайте, почитайте відгуки. Оберіть лікаря, якому ви дійсно зможете повністю довіряти, та неухильно дотримуйтеся його рекомендацій. Навіть якщо цей доктор перебуває територіально далеко — не варто заощаджувати на своєму здоров’ї. Економія за принципом «ближче та дешевше» у підсумку часто обертається не лише набагато дорожче, а й вже непоправними проблемами.
З тих самих причин жодним чином не рекомендую робити дослідження щитоподібної залози «заодно» у нефахівців, що трапляється дуже часто. Зазвичай це виражається в гіпердіагностиці — вигадуванні неіснуючих проблем «зі стелі», а для пацієнта це закінчується безсонними ночами, страхами, панікою та неврозом.
Безумовно, при встановленні серйозного діагнозу пацієнт має повне право переконатися в його правильності, і, як показує практика, багато хто так і робить. Друзі, рекомендую в таких випадках повторну консультацію проходити також у фахівця найвищого рівня. І не повторювати одну з найпоширеніших помилок — ходіння по численних центрах та лікарях з метою «збирання та узагальнення думок», думаючи, що так буде точніше визначитися з діагнозом чи рекомендаціями. Можу сказати з упевненістю: так буде тільки гірше — зовсім заплутаєтеся. Адже, як правило, результат такий: скільки оглядів — стільки й різних думок.
На сьогодні жоден Google чи жоден штучний інтелект гарного лікаря не замінять. «Погуглити» або поспілкуватися з ШІ — це те саме самолікування, а в нашій складній області медицини це шлях в нікуди, оскільки джерел з дійсно якісним контентом вкрай мало. Переважно ви будете читати примітивні «штампи-пояснювалки» з кольоровими кубиками, які суперечать один одному та переписані під копірку. Там через незнання або навмисно наводиться дуже поширена симптоматика неврозу чи клімаксу, яку пов’язують із захворюваннями щитоподібної залози, чого насправді немає. Така «інформація» призведе лише до ще більшої плутанини у вашій голові.
Друзі, знайдіть гарного — підкреслюю, саме гарного лікаря, для якого насамперед дорогі його ім’я, репутація та честь, і який за будь-яких обставин буде на вашому боці. Таких залишилося небагато, але вони є.
Окремо хотів би торкнутися теми, яка сьогодні стала вкрай болючою раною для мільйонів наших співгромадян, коли люди були змушені виїхати за кордон від війни, зокрема й для багатьох моїх постійних пацієнтів. Зіткнувшись із хваленою західною медициною у Європі та США, люди пережили справжнє потрясіння. Виявилося, що за красивим глянцевим фасадом ховається просто жах, інакше й не скажеш — неповороткий, бездушний, а подекуди й відверто «кам’яний вік». Там знання, досвід та клінічне мислення відсутні повністю — все замінено протоколом, який пропонує вам лише дві речі: або «йди та не мороч мені голову — само пройде», або, в найкращому разі — парацетамол на всі випадки життя.
Ця система обернулася для пацієнтів глухою, непробивною стіною. Щоб просто потрапити на прийом до профільного спеціаліста, люди змушені чекати по три, шість, а іноді й по дев’ять місяців. І це, у більшості випадків, до якогось практиканта-початківця, а до гарного лікаря потрапити взагалі нереально. І весь цей час людина з імовірно злоякісним вузлом або важким тиреотоксикозом залишається сам на сам зі своєю хворобою. Саме тому багато наших співгромадян з благополучних західних країн врешті спеціально їдуть по кілька діб через моря та океани, крізь численні кордони сюди, в Україну — до своїх лікарів. Як виявилося, наша вітчизняна медицина, при всіх її недоліках та всупереч війні й блекаутам, все ж таки на голову вища за західну — незрівнянно професійніша, а головне — людяніша.
Для тих пацієнтів, у кого зараз немає фізичної можливості приїхати особисто, непоганим виходом є онлайн-консультація. Багаторічний досвід показує: у більшості випадків вирішити проблему дистанційно цілком можливо — оцінити результати аналізів гормонів, скорегувати призначене раніше лікування, оцінити динаміку вузлів та інше. Головне — це зуміти якимось чином отримати якісну діагностичну інформацію на місці. Можу сказати, що в реальності наші люди це вміють робити і роблять — домовляються про УЗД, аналізи гормонів, інші дослідження, обходячи непробивні бюрократичні загородження, хоча й це не так просто. Підкажу — наші знаходять наших. А що саме потрібно для повноцінної онлайн-консультації в кожному конкретному випадку — на моєму сайті, наприклад, для моїх пацієнтів є детальна інформація в розділі «Прийом пацієнтів». Знаю, що у колег в інших галузях подібне є також. Усе цілком здійсненно.
Частина 3. Медицина та медичний бізнес
Як кажуть в Одесі, це “дві великі різниці”. І нам потрібно чітко їх розуміти — різницю між двома зовсім різними світами — Медициною та Медичним бізнесом. Це дуже важливо, оскільки за старою пам’яттю, ще ніби за інерцією, люди йдуть до клініки за порятунком та милосердям — у Медицину, а потрапляють на бездушний, прагматичний комерційний конвеєр — у Медичний бізнес, навіть не помічаючи, що тої колишньої медицини там вже давно немає.
Медичний бізнес з’явився у нас десь років 30 тому, а як соціальне явище вже остаточно та міцно став на ноги років 20 тому. Зараз від медицини він вже майже нічого не залишив.
Ця картина Марини Дайковської називається “Кінець чергування”, я б її зараз назвав сумніше — “Кінець тої самої медицини”.
Так у чому ж різниця між медициною та медичним бізнесом.
Якось, років десять тому, я був в одному відомому профільному медичному центрі. Поговорив з місцевим завідувачем про роботу — як у них це відбувається, як у нас в Інституті, які плюси та мінуси. Запропонував йому свою допомогу в покращенні деяких проблемних моментів. А він мені й каже: “Ми сюди приходимо заробляти гроші, а не оце все…”. Можна поставити епіграфом до всього матеріалу нижче.
Медицина
“Salus aegroti suprema lex medicorum”
/Здоров’я хворого — найвищий закон/
Це Покликання, Клятва, Мистецтво зцілення та Честь лікаря, де на першому місці завжди стоїть здоров’я людини, і до неї ставляться як до Пацієнта.
Але це зовсім не означає «лікування на халяву», коли за «совка» нам вбивали у голови романтичний стереотип, ніби лікар — це якийсь святий дух, який повинен працювати безкоштовно, 24/7 та харчуватися виключно повітрям. У реальності за знання, унікальний досвід та колосальну працю отримувати винагороду — абсолютно нормально, чесно та справедливо. Повноцінний, сильний та незалежний спеціаліст не повинен думати про шматок хліба насущного. Колись, ще в далекій давнині, великий Авіценна сказав безсмертну фразу: «Лікар повинен бути одягнений у багатий одяг, носити на руці дорогий перстень і мати найкращого коня, щоб думки про хліб насущний не відволікали його від думок про хворого».
Медичний бізнес
Це прагматичний, холодний комерційний конвеєр. Тут хвора людина перетворюється з Пацієнта на «Клієнта», а її хвороба — на джерело доходу, маркетинговий кейс, кожен візит до спеціаліста — на чек із максимальною кількістю позицій. Мета цієї системи кардинально інша: замість кінцевого зцілення на перше місце ставиться виключно заробіток, причому будь-якими способами, заснованими переважно на необізнаності хворої людини. Всупереч діючим цивілізованим міжнародним протоколам, як правило, призначаються зовсім необґрунтовані численні вартісні аналізи, обстеження, новомодні пігулки-пустушки, дія яких ґрунтується на старому доброму ефекті плацебо. Але найцінніша, найсмачніша “вишенька на торті” — це оперативні втручання, без яких цілком можна обійтися, які у переважній більшості випадків або зовсім не показані згідно із Протоколом, або мають відомі альтернативні терапевтичні шляхи лікування. При цьому Клієнта ще й не дуже поспішають “зцілити”, намагаючись якомога довше утримувати всередині цієї системи, адже здорова людина для медичного бізнесу — це втрачена фінансова вигода.
Аналізи гормонів
У більшості випадків при обстеженні пацієнта із захворюванням щитоподібної залози з метою уточнення діагнозу та призначення правильного лікування потрібні додаткові дослідження, такі, як аналізи гормонів. Зараз ми робимо ці дослідження переважно у комерційних лабораторіях, які зʼявилися одними з перших у сегменті медичного бізнесу. Зараз їх багато, робиться майже весь перелік тестів людини, це дуже зручно та просто, на відміну від західної медицини. Але є нюанси…
Друзі, дуже хотів би вас застерегти — не робіть самі собі призначень. Не будучи фахівцем, багато хто помилково думає — якщо здати аналізи на всі можливі гормони, то одразу можна вийти на правильний діагноз. Повірте, так це не працює. Лабораторна діагностика завжди вторинна — вона йде строго після очного огляду лікаря та інструментальних методів обстеження та жодною мірою не може замінити собою клінічне мислення лікаря. Перелік тих чи інших аналізів призначається тільки вашим доктором — для підтвердження або виключення конкретної патології, і тільки згідно медичного Протоколу.
Зрозуміло, що комерційні лабораторії, переслідуючи мету заробити, нерідко намагаються замінити собою лікаря. Вони нав’язливо пропонують певні «пакети» аналізів, заманюючи пацієнтів «знижками». У таких “пакетах”, як правило, приховується маса зайвого, зокрема й тести, які вже давно морально застаріли і практично не використовуються зараз у клінічній практиці, оскільки їх замінили сучасніші та точніші. Але ці реактиви ще виробляються і навіщось закуповуються, і їх потрібно якось реалізовувати. Звернув увагу, що останнім часом такі застарілі тести, замість призначених лікарем сучасних, комерційні лабораторії самі, на свій розсуд, іноді “під дурника” підсовують пільговим пацієнтам або тим, хто робить ці дослідження за програмами, що оплачуються державою.
Не ведіться на все це лише тому, що «так ніби більше і дешевше». Насправді для вас так вийде суттєво дорожче, оскільки при тому чи іншому захворюванні щитоподібної залози робиться зовсім невеликий, але конкретний перелік аналізів, який має діагностичне значення, їхня кількість зазвичай не перевищує 3, рідко коли більше. Решта, а іноді бачиш у пацієнтів цілі «простирадла» численних аркушів із результатами аналізів — це не більше ніж «підтанцовка», причому за ваші гроші — дорога і така, що не має конкретного діагностичного сенсу.
Тобто правильно слід починати не від аналізів до діагнозу, як це переважно практикується в роботизованій західній медицині, а навпаки — від імовірного діагнозу до необхідних при цьому додаткових обстежень, призначених думаючим, грамотним лікарем.
Друзі, знову повторю, що наразі жоден Google чи ШІ хорошого лікаря не замінить, «погуглити» — це самолікування, а в нашій непростій області це шлях у нікуди, оскільки джерел із дійсно якісним контентом дуже мало, а нефахівцю їх складно знайти та впізнати, відрізнити від численного мережевого “сміття”. А нейромережа ще дуже до цього далека, тому їй зараз автоматично заборонено давати медичні консультації. Хоча цю заборону можна й нескладно обійти, але ризик дуже великий — ШІ нерідко помиляється, в результаті можуть бути дуже серйозні проблеми. Штучний інтелект — це лише інструмент, він дійсно хороший помічник, іноді просто як найкращий друг, але не лікар.
Тому не переплачуйте за непотрібні зайві лабораторні тести — все ж таки знайдіть собі хорошого, досвідченого, а головне — порядного лікаря, який не робить непотрібних комерційних призначень, як багато хто, оскільки лабораторії платять їм відсоток за кожен аналіз. Таких небагато, але вони є.
При деяких захворюваннях щитоподібної залози, наприклад, автоімунному тиреоїдиті або дифузному токсичному зобі, основним у процесі відновлення нормальної функції залози є результати аналізів гормонів, дивлячись на які, лікар призначає та коригує лікування в динаміці. При цьому найважливішим є точність цих досліджень, а для пацієнта це не просто сухі цифри — це життєво важливі показники.
Лабораторій, які зараз виконують дослідження гормонів щитоподібної залози, дуже багато, але їхня якість, тобто точність досліджень, значно відрізняється. Набори та обладнання для якісних досліджень гормонів щитоподібної залози коштують досить дорого, і дозволити їх собі можуть далеко не всі лабораторії.
Тож куди йти здавати аналізи гормонів щитоподібної залози? З величезної кількості лабораторій можна виділити лише кілька, які роблять це більш-менш якісно. Не буду їх тут озвучувати, щоб це не виглядало рекламою. Можу лише сказати зі своєї практики, що неодноразово траплялися випадки, коли результати аналізів гормонів, зроблені тим самим пацієнтом в той самий день, але в різних лабораторіях, настільки відрізнялися, що навіть не було можливим їх якимось чином оцінювати чи порівнювати.
Тому всім своїм пацієнтам рекомендую обрати з них лише одну, якій дійсно можна довіряти, та робити аналізи саме в ній. Для вас це має значення, так буде краще, оскільки це дасть можливість лікарю більш достовірно порівнювати показники аналізів у процесі лікування та точніше його коригувати.
Разом з тим можу сказати, що у моїй практиці не дуже часто, але все ж таки траплялися випадки, коли виникала необхідність перепровіряти ті самі гормони, але в іншій лабораторії, оскільки показники суперечили один одному. В результаті це виправдовувалося, адже навіть у хороших лабораторіях іноді стаються лабораторні помилки.
Необхідно зупинитися на ще одному, дуже важливому моменті. Приблизно за останні років 10 при лікуванні своїх пацієнтів з аутоімунним тиреоїдитом я зіткнувся з випадками, коли пацієнт роками, під моїм контролем, приймав адекватну дозу тироксину, що підтверджувалося результатами аналізів гормонів. Але раптом, з незрозумілих причин, досить швидко починалося зниження функції щитоподібної залози — стрімко розвивався гіпотиреоз, наче пацієнт не приймав лікування взагалі. При заміні тироксину на імовірно нормальний — найчастіше придбаний за кордоном, все відновлювалося.
Ось так, друзі, майте на увазі, що в наших аптеках цілком можна купити й пустушку. Тому, якщо у вас, наприклад, аутоімунний тиреоїдит зі зниженням функції щитоподібної залози і вам на постійній основі, за життєвою потребою необхідний гормон щитоподібної залози тироксин, без якого люди не живуть, рекомендую шукати можливість отримувати його лише з перевірених джерел, наприклад, великих аптечних мереж, а не в якійсь окремо розташованій “хатинці” на базарі. А ще краще — з-за кордону, де все ж таки є певна гарантія того, що це саме ліки, а не просто шматочок крейди. Купити його там просто так, без рецепту, навряд чи вдасться, але у наших людей виходить, як я писав раніше — наші просто знаходять наших.
Ось так, друзі, майте на увазі, що в наших аптеках цілком можна купити й пустушку. Тому, якщо у вас, наприклад, аутоімунний тиреоїдит зі зниженням функції щитоподібної залози і вам на постійній основі, за життєвою потребою необхідний гормон щитоподібної залози тироксин, без якого люди просто не живуть, рекомендую шукати можливість отримувати його з-за кордону. Там усе ж таки є певна гарантія того, що це саме ліки, а не просто шматочок крейди. Купити його там просто так, без рецепту, навряд чи вдасться, але у наших людей завжди виходить, як я писав раніше — наші просто знаходять наших.
Частина 4. Анатомія вивісок
Цю частину нашої розмови ми почнемо з речей, необхідних для розуміння кожної людини, яка опиняється сам на сам із хворобою. Ми поговоримо про вивіски медичних закладів — про те, що насправді стоїть за ними у сучасних реаліях.
І насамперед давайте розберемося із категоріями закладів медичного бізнесу. Скажу, що сьогодні їх лише у Києві налічується понад 500. За такої кількості медичних центрів пацієнту дуже складно самостійно зробити вибір, до того ж багато з них у своїй назві спеціально використовують терміни, які вводять довірливих людей в оману.
Цілком зрозуміло, що в медичному бізнесі треба заробляти, потрібно якось привабити клієнта, тому тут зазвичай починають із самого фасаду, тобто з назви. Вона має бути максимально переконливою, викликати безумовну довіру та транслювати найвищу якість. Саме тому на вивісках з’являються горді титули на кшталт «Академія» або «Інститут», ну, в крайньому разі трошки скромніше — «Міжнародна» чи «Європейська» клініка.
Розрахунок тут на те, що люди за інерцією довіряють вивіскам, як це було раніше. У пам’яті слово «Інститут» міцно пов’язане з тією самою справжньою Медициною, де працюють найкращі фахівці. Бізнес це миттєво збагнув і став використовувати на своїх фасадах академічні назви. Коли подібних “інститутів” зʼявилося стільки, що пацієнти остаточно розгубилися, державі довелося втрутитися.
Саме тому у 2011 році до назв справжніх науково-дослідних центрів було офіційно додано приставку «ДУ» (Державна Установа). Її ввели для того, щоб пацієнт міг чітко відрізнити справжній державний академічний інститут від чергового комерційного кооперативу. Якщо бачите «ДУ» — перед вами державна наукова установа Національної академії медичних наук України з відповідною науково-практичною базою, високим рівнем фахівців, своєю школою та традиціями. Наприклад, в Україні є лише два справжніх профільних ендокринологічних інститути, а саме — ДУ “Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України” у Києві та ДУ “Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України” у Харкові.
Я ні в якому разі не намагаюсь якось применшити рівень приватних медичних центрів — в них є чимало чесних, порядних і висококласних професіоналів. Але такі заклади зазвичай називають себе просто та скромно: «Медичний центр такий-то». Вони чесно працюють, надають якісні медичні послуги, деякі з них вже здобули певний авторитет та добре відомі, але не намагаються роздувати щоки і видавати себе за «всегалактичні» чи «всевселенські» «академії», бо вони вже вийшли на зовсім інший рівень, вони вже цілком самодостатні.
Розуміючи, що хороших фахівців мало, до таких медичних центрів, або, можна навіть вже сказати, клінік, часто запрошують на роботу чи підробіток провідних спеціалістів із системи Академії Медичних Наук, даючи їм можливість отримувати гідну винагороду за свою працю. Знаю, що більшість нашої професури так і робить, оскільки в академічних інститутах зараз — та й, чесно кажучи, так було весь час і раніше — з цим, м’яко кажучи, не дуже. За це таким медичним центрам дійсно можна подякувати.
Друзі, давайте подивимося на юридичну основу — чи мають приватні центри право за законом використовувати у своїх назвах такі терміни як «Інститут» чи «Академія»? Так, мають. В Україні комерційне підприємство при реєстрації в Мін’юсті може обрати собі абсолютно будь-яку фантазійну назву в лапках, якщо вона ще ніким не зайнята. Ви можете спокійно відкрити звичайне ТОВ і назвати його хоч «Всесвітній інститут ендокринології», хоч «Всевселенська академія щитоподібної залози». Закон забороняє приватникам використовувати лише слова «Державний», «Національний», «Комунальний» та офіційні назви органів влади. Саме тому комерційні центри ніколи не зможуть написати на своєму фасаді «ДУ» (Державна Установа) чи «НАМН України».
У чому ж полягає головна маніпуляція? У нормальному, академічному розумінні слова «Інститут» та «Академія» — це високі статуси, які згідно із Законами України «Про вищу освіту» та «Про наукову і науково-технічну діяльність» потрібно довго і важко заслуговувати. Така установа зобов’язана мати державну акредитацію, магістратуру, аспірантуру, вчену раду, випускати наукові монографії та захищати дисертації.
Але робиться це зовсім просто — ці гучні слова реєструють не як науковий статус, а просто як власне ім’я компанії. Для Мін’юсту це звичайний набір літер у лапках. Це все одно, що назвати придорожнє кафе «У Людовика ХIV» — королівською їдальнею воно від цього не стане, але для звичайного відвідувача звучить дорого й солідно. Тому будьте дуже уважними та обережними: не дозволяйте голослівним вивіскам вводити себе в оману. Здоров’я у вас одне, і довіряти його слід не гарним словам на фасаді, а справжній Медицині, справжнім Лікарям.
Звісно, я далекий від того, щоб ідеалізувати систему інститутів ДУ. Там сьогодні вистачає своїх проблем. Через відсутність державного фінансування наукові установи кинуті на самовиживання. Але життя показує, що багато чого, якщо навіть не все, залежить від особистості керівника державної установи — директора, його здатності у наш надскладний час тримати інститут «на плаву» чи навіть, попри будь-які зовнішні обставини, його розвивати.
Є приклади, коли заклади поступово згасають — колектив втрачається, матеріальна база старіє, нове обладнання не надходить, через що вони перетворюються на німі блідні примари того, що було колись раніше. Через це чимало провідних фахівців змушені йти до інших інститутів чи приватного сектора або, якщо мають таку можливість, відкривати й власні центри. Дехто залишає медицину взагалі. Проте є й абсолютно протилежні приклади, коли попри все відбувається інтенсивний розвиток, зберігається провідний кістяк колективу, приходять молоді талановиті лікарі, надходить нове сучасне обладнання, впроваджуються новітні наукові розробки.
Тому сьогодні далеко не все так однозначно. Державна вивіска перестала бути автоматичною гарантією якості, а приватна клініка — синонімом суто комерційного підходу. У цьому хаосі маркетингу та зруйнованих стандартів пацієнту розібратися вкрай важко, але дам пораду: насамперед потрібно шукати Особистість — того самого свого Лікаря, де б той не працював. Він вестиме вас цивілізованим шляхом і ніколи не дозволить потрапити у ті кущі, де на вас у будь-якому разі, повторюю — у будь-якому, чекає стіл… Але не затишний святковий стіл із шампанським та друзями… а операційний — холодний, металевий, блискучий. Причому за ваші ж гроші, та з чималим рахунком. Там, у тих темних кущах, над операційним столом ще висить великий банер із різнокольоровими прапорцями та кульками, на якому великими літерами написано: «Показання до операції на щитоподібній залозі — це НАЯВНІСТЬ щитоподібної залози!».
Післямова
Друзі, я планував завершити публікацію «Діагноз: комерційний зоб» на попередній, 4 частині, але буквально пару днів тому у стрічці Facebook випадково натрапив на таку рекламу (з міркувань етики та об’єктивності назву клініки приховано згідно із Законом). Можу сказати, що подібне зустрічається мені вже не вперше. Як бачимо, в оголошенні пропонують хірургічне видалення вузлів щитоподібної залози. Основна мотивація така, що «вузли можуть викликати тривогу та сумніви», а операція — «це крок до повного спокою», який дозволить просто «позбутися проблеми та повернути впевненість у своєму здоров’ї». Тому пропонується зробити «правильний крок».
А тепер давайте повернемося та уважно ще раз прочитаємо заключний абзац попередньої частини з картинкою вище, де крізь густий ліс проходить шосейна дорога з крутими поворотами, але дорожні знаки вказують правильний напрямок руху, оберігаючи від потрапляння у темні кущі по боках.
Так от, друзі, «операційний стіл у кущах» — це зовсім не моя фантазія зі стелі і не якесь штучне перебільшення. Як бачите, це реальність.
Слід зазначити, що вузли щитоподібної залози широко розповсюджені — вони зустрічаються приблизно у 5% населення світу. Разом з тим, 95% вузлів є доброякісними, і лише 5% — злоякісними.
З доброякісних вузлів щитоподібної залози більше 90% — це вузловий зоб. Вузловий зоб (попередні терміни — вузлова гіперплазія або гіперпластичні вузли; зараз — «фолікулярна вузлова хвороба») — це найпоширеніші вузли щитоподібної залози. У світі такі вузли виявляються у 30% людей у віці від 40 років.
Морфологічно вузловий зоб не є справжньою пухлиною, його відносять до пухлиноподібних змін. Згідно з останньою Міжнародною гістологічною класифікацією пухлин щитоподібної залози 2022 року (5-й перегляд), тепер ці вузли входять до групи утворень, яка має назву «фолікулярна вузлова хвороба». Тобто вузловий зоб — це така собі «китайська підробка» під справжні доброякісні пухлини.
Біологічно (клінічно) ці вузли не становлять жодної небезпеки, шкоди від них не більше, ніж від веснянок на обличчі, а проблеми з ними лише надумані — вони полягають або в помилковій діагностиці, або в неадекватних помилкових чи навмисних подальших клінічних рекомендаціях.
Подивимося чинний цивілізований Міжнародний протокол при вузловій патології щитоподібної залози:
Показання до оперативного лікування
Згідно з сучасними Клінічними протоколами провідних світових асоціацій ендокринологів (American Thyroid Association, American Association of Clinical Endocrinologists, European Thyroid Association), показання до оперативного лікування хворих із вузловою патологією щитоподібної залози визначаються за результатами ТАПБ (пункційної біопсії), ними є:
- рак;
- підозра на рак;
- «фолікулярна неоплазія», а також
- наявність великого доброякісного утворення (утворень) із симптомами механічного здавлення навколишніх структур шиї.
В інших випадках хірургічне лікування не показане. Таким чином, за рідкісними винятками, доброякісні вузли щитоподібної залози не потребують оперативного лікування.
На жаль, доводиться констатувати, що в наших медичних центрах більшість оперативних втручань при доброякісних вузлах проводиться зовсім не із зазначених вище причин, оскільки їх «на всіх не вистачає». Серія традиційних «магічних заклинань» може переконати в необхідності операції будь-якого пацієнта:
- «А якщо це все одно рак?»; «До операції виключити рак з абсолютною впевненістю все одно неможливо»;
- «Вузол може переродитися і стати злоякісним»; «Ви молода жінка, Вам ще народжувати, а після пологів вузол може переродитися»; «У пункції немає потреби, тому що вузол все одно переродиться»; «Ну й що, що він доброякісний, адже у Вашого батька був рак»; «Ну й що, що він доброякісний, адже Ви з Чорнобильської зони»;
- «Потрібно оперувати, тому що вузол росте»; «… він збільшився на 5 мм»; «…він став більше 3 см»;
- «При багатовузловому зобі потрібно видаляти щитоподібну залозу, тому що часто виявляються карциноми»;
- «Вузол усе одно краще видалити, щоб Ви не нервували».
Цей набір «магічних заклинань» я детально розглянув ще у 2007 році у публікації «Показання до оперативного лікування. Дискусія», яка є на сайті. Але сьогоднішню ситуацію з 2007 роком не порівняти. Тоді медичний бізнес був ще «інтелігентним»…
Якщо хтось намагається Вас «переконати» за допомогою наведених вище, взятих із реального життя «аргументів», знайте, що на Вас просто намагаються заробити. В наведеній рекламі, звісно ж, ідеться саме про доброякісні вузли, оскільки право надання онкологічної допомоги в нашій країні суворо регламентоване. Згідно з чинними нормативними актами МОЗ України, включаючи й сучасні стандарти з лікування диференційованого раку щитоподібної залози, на будь-яке хірургічне втручання з приводу злоякісних новоутворень мають право лише спеціалізовані заклади охорони здоров’я, до яких належать профільні державні академічні інститути, oнкодиспансери та клініки, що мають сертифікованих фахівців зі спеціальності «онкохірургія». Звичайні комерційні медичні центри не мають права брати на стіл підтверджений рак щитоподібної залози.
А оскільки oнкологічних пацієнтів вони за законом оперувати не мають права, виникає «проблема» — як було зазначено вище, показань до операції на щитоподібній залозі «на всіх не вистачає». Тому головним об’єктом уваги для них стають абсолютно здорові люди, у яких на УЗД випадково знайшли банальний доброякісний колоїдний вузлик — ту саму дріб’язкову «китайську підробку», яка безпечна так само, як веснянки на обличчі. Потенційних «клієнтів» із такими вузлами можна легко налякати й затягнути на той самий «операційний стіл у темних кущах» за допомогою традиційного набору наведених вище безвідмовних «магічних заклинань».
Як бачимо, в цій рекламі використовується одна з найпопулярніших та найефективніших «страшилок» — посіяти сумнів і страх у душі пацієнта. Головна мета полягає в тому, щоб налякана людина мучилася сумнівами, щоб вони стали її нав’язливими думками, які не дають нормально жити й працювати, щоб вони перетворилися на її постійні нічні кошмари, та зрештою, після всього цього, у стані повного морального виснаження вона здалася, щоб «клієнт дозрів» для операційного стола.
Видалити фактично здоровий орган лише заради того, щоб позбавити людину від ними ж штучно нав’язаної тривоги, — це не що інше, як дике, первісне, середньовічне варварство. В цивілізованих країнах за такі діяння передбачена сувора кримінальна відповідальність. Там це кваліфікується, як казали за радянських часів, — «навмисне завдання шкоди здоров’ю громадян».
Наприклад, якщо лікар у США заради страхових виплат або особистого збагачення свідомо порушує чинний Протокол, залякує пацієнта та видаляє здоровий орган, то така дія відноситься до категорії тяжких кримінальних злочинів. В США вона кваліфікується за двома кримінальними статтями:
- Медичне шахрайство — Health Care Fraud. Неправдиве обґрунтування необхідності у операції, наприклад, як у нашому випадку з наведеною рекламою, коли доброякісні вузли видають за загрозу життю, то це розцінюється як навмисний обман держави та страхових компаній із метою викрадення коштів.
- Навмисне завдання тілесних ушкоджень — Medical Battery або Assault. Якщо операція не була показана, але лікар налякав пацієнта й «затягнув» його на операційний стіл, юридично це прирівнюється до збройного нападу із заподіянням тяжкого каліцтва.
Реальний приклад відомої резонансної кримінальної справи в США (United States v. Javaid Perwaiz, 2021): цей американський хірург роками залякував жінок, вигадуючи неіснуючі ризики раку, та проводив непотрібні операції, включаючи видалення органів — заради грошей. Його заарештувало ФБР. Підсумок — визнаний винним за десятками федеральних кримінальних статей і засуджений до 465 років тюремного ув’язнення без права на дострокове звільнення. І таких прикладів чимало.
У нас в Україні, на жаль, через повну відсутність будь-якого контролю за подібні діяння немає жодної відповідальності. Дикий медичний бізнес без честі та моралі відкрито рекламує непотрібні операції на глянцевих банерах у соцмережах під цинічним девізом: «Хірургічне видалення — це крок до повного спокою».
Друзі, що сказати на завершення? В реальному житті все залежить виключно від того, до кого ви потрапите — як вам пощастить. Із тим самим банальним доброякісним вузликом після одного лікаря отримаєте сумніви, страхи, нічні кошмари та невротичний стан, а зрештою і позбудетеся фактично здорового органу, після іншого — матимете десятиріччя спостережень без будь-яких комплексів у голові та повноцінне власне життя.
Робіть дійсно правильні кроки та бережіть себе!