Найвища цінність – це людське життя! Ніколи не повернуться кохана людина, діти, батьки, дідусі, бабусі, друзі, дорогі серцю вчителя – всі йдуть безповоротно. Ви страждатимете, але не зможете їх повернути. Тому що людське життя дуже коротке і у всіх квиток лише в один кінець…
Бережіть їх! Вони більше ніколи не з’являться до вас: не обіймуть, не потиснуть руки, не обдарують усмішкою та добрим поглядом, нічого не порадять, не посидять мовчки поруч. Ви більше ніколи не відчуєте їхнього дихання, їхнього тепла. Вам не купити, не обміняти їх повернення — їх не буде ніде… Ви можете тішити себе обманом, що десь вони є і ви ще побачитеся… Ні, життя прекрасне поки вони є поруч, а коли їх не стане — воно жорстоке, нещадне, глухе до ваших благань… Все що для вас здається важливим сьогодні стане безглуздим, коли ви їх втратите…
Любіть їх усім серцем, поки вони з вами поруч, любіть їх так сильно, щоб потім не шкодували, що недолюбили, не надихалися ними. Любіть їх, любіть, любіть, любіть, любіть, любіть, любіть!.. Вони не повернуться — вам не заповнити нещадну порожнечу від втрати у вашому серці нічим…
Ельман Іса, «Кохання назавжди”
Березень 2024 р.