Ультразвукова система Sante Integrale: вузли групи фолікулярних неоплазій
Нещодавно у мене на прийомі була пацієнтка, яку спостерігаю вже більше 15 років. В неї у щитовидній залозі є вузол групи фолікулярних неоплазій. Динаміки немає ніякої вже багато років, функція залози нормальна. Свого часу вона мала бути прооперована, але тоді ми вибрали, згідно Міжнародного протоколу, клінічне спостереження… і не помилились. В іншому випадку всі ці роки вона була б без щитовидної залози, а це значно ускладнює таким пацієнтам якість життя.
При дослідженні за доромогою ультразвукової системи Sante Integrale було чітко видно всі типові ознаки утворення групи фолікулярних неоплазій, у тому числі і характерний кровоплив власних судин та капсули вузла при застосуванні кольорового доплера.
Що ж це за утворення такі — “фолікулярні неоплазії”, які складають приблизно 15% всіх вузлів щитовидної залози? Як вони виглядають та що з ними робити — чи потрібна пункційна біопсія і який може бути її результат, чи необхідно робити операцію і який може бути результат післяопераційного патогістологічного дослідження?
Фолікуляні неоплазії не є банальними доброякісними колоїдними вузлами, які ми розглядали у попередній публікації, це дещо складніше.
Діагноз “фолікулярна неоплазія” є лише доопераційним, бо встановити які вони — доброякісні чи злоякісні за допомогою УЗД та пункційної біопсії неможлово. Поки що не виправдали сподівань і новітні дослідження на молекулярному рівні. Як і раніше, точний характер цих утворень встановлюється тільки при післяопераційному патогістологічному дослідженні (ПТГД), і він може бути як доброякісним, так і злоякісним — як кому поталанить.
Вростання тканини пухлини у власну капсулу є єдиною ознакою, яка відрізняє доброякісні фолікулярні аденоми від злоякісних фолікулярних карцином, але вона морфологічна (мікроскопічна) і може бути виявлена лише при ПТГД. Уявімо собі апельсин. Він має шкірку (чи оболонку — власну капсулу). Якщо вона ціла — це аденома, а якщо пошкоджена — карцинома. Все інше абсолютно однакове. До речі, післяопераційному патогістологічному дослідженню фолікулярних неоплазій суттєво заважають попередні пункційні біопсії, бо голка значно пошкоджує капсулу вузла.
Тому до оперативного втручання, якщо таке буде, за сукупністю багатьох діагностичних ознак можна оцінювати лише імовірніть — доброякісне воно чи злоякісне.
Про ці вузли в моєму Клінічному атласі новоутворень щитовидної залози (2015 р) є окремий розділ. На основі багаторічних власних досліджень в Інституті ендокринологіі та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України в ньому вони, як і всі інші утворення щитовидної залози, розлянуті максимально докладно — морфологічна будова, характерні ультразвукові ознаки, результати пункційної біопсіїї та післяопераційного патоморфологічного дослідження у прооперованих хворих.
Спочатку для цієї публікації я планував перекласти цей розділ українською та дещо відредактувати — більш адаптувати для пацієнтів, яких є досить багато з такими утвореннями. Але коли почав, то зрозумів, що спрощення матеріалу краще не робити, бо це суттєво знижує його якість, адже в ньому вже немає нічого зайвого.
Клінічний атлас 2015, як і інші свої медичні монографії та статті, я намагався писати максимально зрозумілою мовою, бо взагалі це мій стиль разгляду досить складного матеріалу, а головне — він був розрахований перш за все як учбовий, і не тільки для фахівців ультразвукової діагностики та ендокринологів, а й для лікарів загального профілю, сімейних лікарів. Як згодом зʼясувалося, він також є цілком зрозумілим і моїм допитливим пацієнтам, знаю це від багатьох з них.
А переклад книги краще зроблю повний — всієї, і це буде обовʼязково, але трохи згодом, коли настануть більш сприятливі умови, у цьому не скільки не сумніваюся.
Ну а поки що, кому потрібно більш докладно дізнатися про ці утворення, надаю окреме посилання на розділ “Фолікулярні неоплазії” Клінічного атласу 2015.
Повну версію Атласа 2015 можно також безкоштовно завантажити на сайті.