Нещодавно у мене на прийомі була пацієнтка, яку спостерігаю вже більше 15 років. В неї у щитовидній залозі є вузол групи фолікулярних неоплазій. Динаміки немає ніякої вже багато років, функція залози нормальна. Свого часу вона мала бути прооперована, але тоді ми вибрали, згідно Міжнародного протоколу, клінічне спостереження… і не помилились. В іншому випадку всі ці роки вона була б без щитовидної залози, а це значно ускладнює таким пацієнтам якість життя.

При ультразвуковому дослідженні було чітко видно всі типові ознаки утворення групи фолікулярних неоплазій, у тому числі і характерний кровоплив власних судин та капсули вузла при застосуванні кольорового доплера.

Що ж це за утворення такі — “фолікулярні неоплазії”, які складають приблизно 15% всіх вузлів щитовидної залози? Як вони виглядають та що з ними робити — чи потрібна пункційна біопсія і який може бути її результат, чи необхідно робити операцію і який може бути результат післяопераційного патогістологічного дослідження?

Фолікуляні неоплазії не є банальними доброякісними колоїдними вузлами, які ми розглядали у попередній публікації, це дещо складніше. Діагноз “фолікулярна неоплазія” є лише доопераційним, бо встановити які вони — доброякісні чи злоякісні за допомогою УЗД та пункційної біопсії неможлово. Поки що не виправдали сподівань і новітні дослідження на молекулярному рівні. Як і раніше, точний характер цих утворень встановлюється тільки при післяопераційному патогістологічному дослідженні (ПТГД), і він може бути як доброякісним, так і злоякісним — як кому поталанить.

Вростання тканини пухлини у власну капсулу є єдиною ознакою, яка відрізняє доброякісні фолікулярні аденоми від злоякісних фолікулярних карцином, але вона морфологічна (мікроскопічна) і може бути виявлена лише при ПТГД. Уявімо собі апельсин. Він має шкірку (чи оболонку — власну капсулу). Якщо вона ціла — це аденома, а якщо пошкоджена — карцинома. Все інше абсолютно однакове. До речі, післяопераційному патогістологічному дослідженню фолікулярних неоплазій суттєво заважають попередні пункційні біопсії, бо голка значно пошкоджує капсулу вузла.

Тому до оперативного втручання, якщо таке буде, за сукупністю багатьох діагностичних ознак можна оцінювати лише імовірніть — доброякісне воно чи злоякісне.

Про ці вузли в моєму Клінічному атласі новоутворень щитовидної залози (2015 р) є окремий розділ. На основі багаторічних власних досліджень в Інституті ендокринологіі та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України в ньому вони, як і всі інші утворення щитовидної залози, розлянуті максимально докладно — морфологічна будова, характерні ультразвукові ознаки, результати пункційної біопсіїї та післяопераційного патоморфологічного дослідження у прооперованих хворих.

Більш докладно дізнатися про ці утворення можна у розділі “Фолікулярні неоплазії” мого Клінічного атласу 2015.

Повну версію Атласа 2015 можна також безкоштовно завантажити на моєму сайті.