Нарешті отримав ту саму, ні з чим незрівнянну насолоду! Вчора ввечері купував овочі у знайомої сімейної пари, у якої зазвичай їх купую, та якось звернув увагу на кавуни. Розріз кавуна мені відразу щось нагадав, щось дуже знайоме…
Питаю:
- Смачний?
- Дуже смачний!
- То дайте мені половинку.
- Та беріть відразу цілий, бо люди теж спочатку беруть половинку, а потім відразу повертаються за цілим. Один дядько сьогодні теж повернувся та купив відразу 10 штук, а ми з дружиною тут за день самі зʼїдаємо цілий кавун.
- Та ні, дякую, я спочатку спробую.
Прийшов додому, відрізав шматочок, спробував… Та відразу побіг знову до них аби купити ще два цілих на потім, бо зрозумів, що мені зараз дуже пощастило, а завтра їх може і не бути.
Підхожу до них знову:
- Кавун неймовірно смачний, він такий, як справжній херсонський!
- Так це і є херсонський.
- Це що, контрабанда, бо райони, де їх вирощували, зараз окуповані “болотними гельмінтами”?
- Та ні, в цьому році їх вже вирощують на нашій території, неподалік від Миколаєва. У тому році їх ще не було. Зараз теж ще не дуже багато, коли приходить фура з ними, то дуже швидко розбирають.
- Чудово! Беру ще два, покладу на балконі на потім, але думаю, що вони там довго не затримуються. Дякую!
Пішов додому неймовірно задоволений із відчуттям, наче отримав виграш десь у Лас-Вегасі, а ще було дуже приємно, що наша країна відроджується, незважаючи ні на що.
Ще до війни купити справжній херсонський кавун було великою вдачею, бо кавунів у Києві було багато, як і зараз, але всіх їх із херсонським не зрівняти. А з початком війни вони зникли зовсім. Дуже смачний кавун зовсім без кісточок, який мені подобається, є в Чикаго, де ми були цим літом, де я і раніше завжди його там купував. Але із херсонським його, вже таки, не порівняти.
Сьогодні ми лише удвох із дружиною, яка не дуже їсть кавуни, так “присіли” на оту всю величезну миску, що якось зовсім не помітили, як весь кавун у ній зник так, наче і не було… Вже потрошку починаю дивитися на балкон…
