Наша Машка вже добре знає що робити, коли зникає світло. Разом перестає працювати опалення і у квартирі досить швидко стає холодніше. Тоді це Чудо йде до мене, дивиться чи готово “її місце”, ще трошки чекає аби його добре підготували, потім плотненько вмощуєтся мені під бік. Притуляю її до себе, вкриваю теплою ковдрою, легенько підгортаю у долоню холодні кінчики лапок. Вона тихенько муркоче, а коли вже зігрівається, великі зелені очі поступово затуляються та воно засинає. Так і зігріваємо один одного, ось такий у нас зараз вдома “Центр незламності”.
Друзі, тримаймося, допомагаємо один одному, обовʼязково витримаємо і переможемо!