2026 буде роком Коня. Згадалося… Це було 5 років тому. Новий рік у Вісконсіні. Чудова новорічна казка…
___________________________
03.01.2021 р.
Північно-західним сусідом штату Іллінойс, де знаходиться Чикаго, є штат Вісконсін. Це середній за розмірами штат, його північний кордон становить озеро Верхнє, одне з великих озер, з іншого боку якого вже Канада.
Якщо порівняти природу та клімат з Україною, то штат Іллінойс – це її середньо-південна частина, більш степова, з безкрайніми полями, а сусідній Вісконсін – дуже нагадує північну частину, де переважно ліси, багато річок та озер.
Вісконсін відомий тим, що є найбільшим виробником натуральної молочної продукції в США, якій штат забезпечує всю країну.
Приблизно через половину шляху від Чикаго вʼїїжджаємо до штату Вісконсін, де на умовному кордоні між штатами нас вітає величезний білборд-гамбургер – такий ось «прикордонний стовпчик». Поступово місцевість стає дедалі лісистішою.
А ще Вісконсін відомий тим, що є зоною відпочинку помірної середньої смуги для всієї країни. Тут створена чудова туристична інфраструктура. Численні комплекси, що включають гарні готелі з затишними кафе та ресторанчиками, парками розваг — водними гірками, басейнами, відкритими та закритими, Американськими гірками, різними атракціонами, лижними гірками з витягами, прогулянками на човнах, полями для гольфу, риболовлею та багатьом іншим, що приваблює сюди безліч відпочиваючих з усієї країни і не тільки. Щоправда, більшість розваг відкрито лише влітку, але й узимку тут також є безліч місць, де можна цікаво провести час, маючи на увазі активний здоровий відпочинок.
Приблизно за три години шляху від Чикаго знаходиться невелике містечко Вісконсін Делл, де розташований один з найбільших комплексів відпочинку штату Вісконсін — «МТ Олімпус», куди ми і прямуємо.
Вранці вийшли пройтися містечком, випити гарної кави. Вісконсін Делл — містечко невеличке, але дуже акуратненьке. Тут чудово – сосновий ліс, чисте повітря, чимось нагадує наш Ворзель.
Привернув увагу напис на вітрині одного з кафе: “We have chocolate dipped pork rinds” (у нас є свинина у шоколаді). Ми подумали «невже?» і зайшли з цікавості.
У цій кафешці — кондитерській, що спеціалізується на шоколаді, вже 50 років роблять домашній шоколад та всілякі шоколадні вироби. У них у шоколаді – все, що завгодно, але таке бачу вперше. Ну, а хто ще не вірив, що «кабан у шоколаді» існує насправді – ось він! Ми, правда, спробувати не наважилися, але, можливо, наступного разу.
Приблизно за 20 хвилин їзди на автомобілі від готелю в красивій лісовій зоні знаходиться ранчо, де можна покататися на конях. Місце дуже популярне, тому туди треба було попередньо дзвонити та записуватись. Вид прогулянки можна вибирати за бажанням — або на візку, веселою юрбою, або верхи у складі невеликої групи вершників. Ми обрали останній варіант.
Приїхали раніше за призначений час, тому довелося трохи почекати. Враховуючи холодну пору року, для тих, хто чекає, тут розведені багаття, навколо яких можна не тільки зігрітися, а й щось приготувати, як це робили поляки — досить велика група, яка чекала на свою поїздку на візку. Підсмажили ковбаски, шинки, хлібця, дістали привезені з собою відповідні напої та весело перекусили. Пропонували і нам, але ми дуже ввічливо відмовилися, а коли поляки дізналися, що ми українці — щиро зраділи і довго вітали нас із Новим роком, бажаючи всього-всього, а ми у відповідь їх. Потім вони всією юрбою завантажилися на воз і з гучними піснями весело поїхали кататися.
Незабаром і ми дочекалися своїх красенів. Тут у пакетику дають сухий корм для коней, можна перед прогулянкою свою почастувати та погладити – чудові створіння. Прогулянка триває близько години, проходячи неймовірно красивими місцями.
Після прогулянки ми тепло попрощалися з привітними господарями ферми. Я встиг трохи поспілкуватися з цими чудовими людьми, коли ми чекали на своїх коней. Вони місцеві, створили свою ферму невдовзі після одруження 20 років тому. Спочатку у них було 12 коней та 5 акрів землі, сьогодні коней більше сотні, а землі більше 500 акрів. Зараз також є кілька помічників. Хліб, безперечно, важкий, але їм подобається. Взагалі було відразу помітно, що вони справді люблять свою роботу, хоч і дуже нелегку. А влітку вони ще мають походи на конях з ночівлею в наметах і їжею, приготовленою на вогнищі… здорово!
Друзі! Погладимо ще раз цю милу тваринку, нехай у Новому році вона принесе нам мир, такий довгоочікуваний…