Щастя в житті стільки, скільки ти зможеш його помітити
___________________________________________________________
Основна проблема старості в тому, що мало хто сприймає її як повноцінне життя, в якому можливо стати щасливішим, реалізуватися і жити так, щоб душа наостанок була задоволена пройденим шляхом.
Якщо молодий не думає про смерть зовсім, від чого життя пролітає як мить, то старий думає про смерть надто багато і ставить життя на паузу. Таке ставлення до життя і призводить до того, що воно стає прісним, нудним і безликим, від чого бажання жити випаровується і життя дійсно добігає кінця.
Усередині дорослої людини живе маленька дитина, яка все шукає свій шанс, свою царівну-жабу або дракона, яких потрібно розчарувати або перемогти, після яких вона неодмінно житиме «довго і щасливо”. Ми думаємо, що щастя – це коли відбувається щось екстраординарне, поворот у житті, після якого все стає гаразд. Ці ілюзії роблять нас нещасними.
А щастя воно зовсім не таке. Щастя — це відчуття тоненького моменту в безодні життя. Людина, яка не могла знайти дорогу з лісу і нарешті її знайшла, відчуває момент щастя. Дитина, яка вперше їде без допомоги на велосипеді, щаслива. Старий, який після важкого дня заварив гарячий чай і приткнув ноги до печі, зумівши розслабитися, щасливий. Зустріч після довгої розлуки – щастя.
Щастя – це моменти. Моменти, які ми запам’ятовуємо, моменти у яких нам добре – їх не сплутати. Не варто шукати щастя з казок — у ньому лише розчарування, справжнє щастя не кричить про себе, але відвідує серце кожної людини на землі.
Божественно, коли йде сніг… І коли йде дощ, і коли листям шелестять дерева – це все божественні явища, це все чудеса, це грандіозні моменти у житті людини. Божественні моменти. І якщо шкода вмирати, то саме через ці божественні прояви. Це вистава життя, саме життя є божественне провидіння.
/з інет/
Травень 2023 р._